Проблеми в житлово-комунальному господарстві стали для українців уже цілком звичним горем. Платимо ми все більше, а якість послуг, на жаль, залишає бажати кращого. Про те, як можна змінити ситуацію на краще, ForUm'у розповів голова Федерації роботодавців житлово-комунального господарства України Олег Адамов.

- Олегу Ігоровичу, останнім часом тільки й розмов, що про реформу ЖКГ, але до справи так і не доходить. Чому повисло в повітрі питання з ухваленням Житлового Кодексу? Що, на Ваш погляд, чекає реформу і яких змін варто очікувати нашим громадянам? Що заважає навести порядок у комунальному господарстві країни?

- Дякую за актуальне питання. Так, останнім часом ми стали свідками жвавого обговорення проекту Житлового кодексу, який повинен був розглядатися в другому читанні у Верховній Раді. Проект Закону викликав величезну кількість обгрунтованих нарікань і критики з боку громадськості, що й призвело, зрештою, до рішення про зняття його з розгляду і відправлення на доопрацювання. Але тут, я повинен зазначити, що практично всі нарікання стосувалися норм, які в принципі не повинні бути предметом Кодексу.

Законопроект був поданий на розгляд Верховної Ради і прийнятий у першому читанні за основу ще при уряді Тимошенко. Під час підготовки документа до другого читання відповідно до Регламенту неможливо змінити затверджену структуру, повністю відмовитися від тих чи інших статей. Тому такі норми, як примусове виселення з іпотеки, виселення при реконструкції ЖФ (я не кажу про те, правильно чи ні прописані ці норми, хоча мушу зазначити, що всі страхи були перебільшені і роздуті самою ж опозицією, яка свого часу і нав'язала внесення цих питань у проект Кодексу) та багато інших мають бути видалені з цього проекту документа, оскільки ці питання регулюються або Цивільним кодексом, або існуючими спеціальними законами. І сьогодні саме ці питання створюють навколо Кодексу політичні дискусії і роблять його розгляд і ухвалення неможливими.

Взагалі, маю сказати, що саме поняття «Кодекс» стало вже останнім часом поняттям загальним. Уряд, а вірніше сказати, міністерства і ті чиновники, від яких залежить сьогодні ухвалення тих чи інших «політично гучних» документів, грунтуючись на досвіді ухвалення Податкового кодексу, дуже не поспішають з будь-якими ініціативами. А що стосується Житлового кодексу, то тут усе ще значно складніше, ніж з іншими реформами. Ми вже п'ятнадцять років намагаємося його прийняти - це вже, якщо не помиляюся, сьомий варіант Житлового кодексу (і перший, який дійшов до розгляду у другому читанні), але ми, як і раніше, живемо при Кодексі зразка 1983 р. УРСР.

- Але хто, на Вашу думку, може бути настільки не зацікавлений в ухваленні цього документа?

- На це запитання можна з упевненістю відповісти - чиновники і ще раз чиновники.

- Чому?

- Та дуже просто! Основне завдання Кодексу - дати населенню можливість та механізми самостійно управляти своїми будинками і відповідно тими грошима, які вони платять на утримання своїх будинків. Ви тільки уявіть, які грошові потоки підуть з-під контролю існуючої комунальної системи! І тут мова йде не тільки і навіть не скільки про гроші, які платить населення, а про «освоєння» грошей, що надходять з різних бюджетів на проведення капітальних ремонтів, з яких, дай Бог, 30-40% доходить безпосередньо до наших будинків. Тому чиновники завжди шукатимуть причину відкласти ухвалення цього закону в довгий ящик, як вони робили це останні п'ятнадцять років. Адже, по суті, для того, щоб відпрацювати основні проблемні питання сьогоднішньої редакції документа для фахівців робочих груп, які й сьогодні працюють при профільному Міністерстві за дорученням прем'єр-міністра, не потрібно багато часу.

Так, це не буде ідеальний документ, але він зможе покласти початок реформи галузі і дасть можливість закласти фундамент під подальшою роботою над великою кількістю нормативних документів, що регулюють роботу галузі, які гостро потребують розробки практично з чистого аркуша. Це стосується і тарифоутворення, і нових стандартів, і принципів роботи підприємств в умовах розвитку конкурентного ринку. І сьогодні латати існуючу законодавчу базу без ухвалення основних питань, закладених у ЖК, просто не має сенсу.

Сьогодні профільне Міністерство змушене працювати вхолосту, вже котрий рік поспіль готуючи величезну кількість неактуальних проектів нормативних документів, які просто лягають у стіл і ніколи більше звідти не дістаються, або з тих чи інших причин «загортаються» Кабміном. Уся система буксує.

Можу сказати, що при всьому бажанні і намірах уряду Януковича що-небудь змінити в галузі на краще, існує ризик того, що всі ініціативи та реформи і далі грузнутимуть в болоті існуючої системи.

Реформа в такій соціально орієнтованій галузі в будь-якому випадку не зможе і ніколи не буде популярною, і буде благодатним грунтом для критики опозиції. І дуже шкода констатувати факт, що сьогодні результатом цієї критики стає не відпрацювання всіх гострих питань щодо наступного розгляду проекту Закону, а просте відсунення проблеми (разом з усіма підприємствами та споживачами) куди-небудь на осінь, щоб потім у черговий, сотий раз пересунути оберемок проблем ще далі в неозоре майбутнє.

- Ви кажете, що Житловий Кодекс має регламентувати механізми, відповідно до яких населення зможе реалізувати своє право власності на майно багатоквартирних будинків, самостійно управляти і приймати рішення. А як же ОСББ, адже цей механізм існує вже сьогодні? Наскільки мені відомо, існує думка, що Житловий кодекс взагалі не потрібний і достатньо Закону про ОСББ, який працює і сьогодні.

- Така думка справді існує й активно нав'язується громадськості вже тривалі роки. Але, зверніть увагу, при всій агітаційній роботі у нас створено за п'ятнадцять років і працює ОСББ не більш ніж у 10% житлового фонду. І сам механізм для власників багатьох будинків дійсно є виходом із ситуації і має право на життя.

Але, по-перше, люди, що зважилися на створення ОСББ у своєму будинку, змушені зіткнутися з величезною кількістю проблем, пов'язаних з недосконалістю сьогоднішнього законодавства, які ніхто і не прагне вирішувати. Чиновники всіх рівнів зайняли позицію - «допомагаючи, не допомагай». Агітувати для галочки можна, а от віддавати грошові потоки і вирішувати інші питання, пов'язані з управлінням нашими будинками, ніхто, повірте, не поспішає. І мене, я впевнений, підтримають ті, хто зіткнувся з сьогоднішньою процедурою переходу в ОСББ.

По-друге, механізм ОСББ у вигляді юридичної особи підійде далеко не кожному будинку. Адже це і зростання витрат, і економічна неефективність управління та утримання одного окремо взятого будинку. Я завжди наводжу такий приклад: сьогодні в стандартному ЖЕКу, який обслуговує 200 багатоквартирних будинків, задіяно від сили 25-30 осіб адміністративно-управлінського персоналу - а при управлінні окремо взятого будинку буде потрібно вже мінімум 400 осіб (як мінімум, керівник і головний бухгалтер - і де їх ще знайти?).

По-третє, існують певні сили, які намагаються нам нав'язати кілька неприйнятних моделей роботи ОСББ. Я кажу про цілу низку громадських організацій та громадських діячів, які співпрацюють з різними міжнародними організаціями, і повністю і цілком залежать від різних грантів, і як наслідок, захищають інтереси, насамперед, наших західних партнерів.

Ідея ОСББ (аналог ТСЖ у Росії) була нав'язана нам американськими ідеологами. Завдання цих організацій просте - створити великий новий ринок для своїх фінансових та інших продуктів у вигляді окремо взятих будинків. Головна їхня ідея, яку вони намагаються нав'язати нам, полягає в обов'язковості й безальтернативності створення ОСББ у кожному окремо взятому будинку та введення солідарної відповідальності всіх мешканців.

Що це означає? А те, що вони будуть бракувати друге питання усіма доступними їм засобами, всі законодавчі документи, поки в них не буде положень про те, що створення ОСББ обов'язкове (без варіантів) у кожному будинку, і що всі договори на житлово-комунальні послуги повинні укладатися саме з ОСББ, а не з кожним окремо взятим споживачем. І членство в створеному ОСББ повинне бути обов'язковим, наприклад - троє ваших сусідів створили на двох ОСББ, і всі мешканці автоматично стають його членами і підкоряються тим законам, які ці троє придумали. Тобто, нас хочуть загнати в колгоспи, в яких кожен власник житлового і нежитлового приміщення відповідатиме не тільки за свої, але й за борги сусідів. Ось вона ідея - без красивих буклетів і фраз, які нам намагаються нав'язати комунальні борці.

Вірити казкам про те, що прийде західний інвестор і вкладе в наші будинки гроші при такій системі роботи - не правильно. Жоден інвестор не принесе у цю галузь ресурси на підставі договору з ОСББ, яке, по суті, є неприбутковою громадською організацією і нічим за своїми зобов'язаннями відповісти не зможе ні перед інвестором, ні перед постачальником будь-яких житлово-комунальних послуг, тому що крім спільного для мешканців розрахункового рахунку в неї нічого немає. Але це питання їх і не цікавить. Ніхто і не збирається вирішувати наші проблеми, - завдання Заходу заробити на коротких грошах, продавши нам лічильники, котли та інші товари. Ніхто сьогодні не планує приходити в нашу країну з довгостроковими інвестиціями та вирішувати проблеми наших будинків.

Залишившись один на один зі своїми проблемами, у своєму ОСББ вам доведеться платити в рази більше за поточне утримання, ніж при системі, як їх зараз прийнято називати, «колгоспів», що дісталася нам у спадок від СРСР, і яку сьогодні повністю пускають під ніж. Органи місцевого самоврядування з величезним задоволенням розпродають залишки приміщень та інфраструктури комунальних ЖЕКів - адже вони стають не потрібні, оскільки кожен будинок тепер самостійно вирішуватиме свої проблеми. Мусується ідея передачі у власність ОСББ прибудинкових територій, тим самим перетворюючи наші двори в товар. При цьому, ніби ніхто й не задається питанням, що всі проблеми з утриманням і внутрішньобудинкових проїздів та комунікацій під землею ляжуть на плечі населення, як і проблеми визначення меж самих ділянок, оскільки вони сьогодні практично ніде чітко не визначені, а документація відсутня.

- Які альтернативні варіанти, крім ОСББ, передбачає РК, і які проблеми вирішуються?

- Проект Житлового кодексу чітко визначає основне питання - власниками неподільного майна багатоквартирних будинків (наші дахи, горища, підвали) є власники житлових і нежитлових приміщень в таких будинках. І тільки вони мають право приймати будь-які рішення про подальше управління своїм майном, яке має належати їм на праві спільної часткової власності.

Яким чином вони ухвалюватимуть рішення - чи то створюючи юридичну особу у вигляді ОСББ або ЖБК, чи то провівши загальні збори мешканців будинку і більшістю голосів прийнявши необхідне їм рішення - вирішувати самим мешканцям. Яким чином управляти своїм будинком - самостійно організувати роботу в рамках свого ОСББ чи шляхом залучення сторонньої професійній компанії (як комунальної, так і приватної, фізичної або юридичної особи) - вирішувати знову ж самим мешканцям.

Що стосується зобов'язань держави - Кодекс передбачає зобов'язання держави, як колишнього власника житлового фонду в питаннях проведення перших післяприватизаційних капітальних ремонтів багатоквартирних ремонтів та участі у фінансуванні енергозберігаючих програм. Основа закладена, хоча її виконання, безумовно, залежатиме від відповідальності Уряду.

- І останнє запитання, Олегу Ігоровичу: останнім часом на Вашу адресу звучить безліч звинувачень у лобіюванні інтересів підприємств, що працюють на ринку РК послуг, як Ви можете прокоментувати такі заяви?

- По-перше, основним завданням нашої роботи (і це видно з нашої назви) є захист інтересів підприємств, що працюють на ринку житлово-комунальних послуг. При цьому, я повинен зазначити, що членами нашого Об'єднання є і підприємства всіх форм власності, що працюють у всіх регіонах країни, і ОСББ, які також стають роботодавцями, приймаючи на себе функції з управління та утримання будинків, і органи місцевого самоврядування, як засновники комунальних підприємств.

Саме тому ми маємо можливість розглядати і пропонувати вирішення проблем у комплексі, не лобіюючи інтереси тих чи інших суб'єктів ринку. Усі повинні навчитися працювати в нових умовах конкурентного ринку і довести перед власниками будинків свою можливість надавати їм якісні послуги належного рівня та вартості. І саме власники повинні самостійно, без будь-якого впливу з боку держави, зробити свій вибір.

Безумовно, необхідно зазначити, що ринок житлових послуг тільки починає формуватися, і завданням держави, нашої та інших профільних громадських організацій, є створення, в тому числі і спираючись на досвід інших країн, на цьому ринку прозорих правил, які дозволять сформуватися конкурентним відносинам без можливості впливу на ринок ні з боку органів центральної влади, ні органів місцевого самоврядування. Мінімізувати ризики, з якими зіткнуться власники будинків у питаннях організації управління своїми будинками. А таких проблем, як показує досвід Росії, дійсно може бути чимало.

Кількість афер, непрофесіоналізму з боку керівництва ОСББ і з боку недобросовісних керівників компаній, націлених на комунальні гроші, може бути масовою. Вимоги до компаній, що працюють на ринку житлових послуг, у тому числі щодо питання достатності кваліфікованого персоналу, здатного виконувати покладені на нього функції, повинні бути регламентовані на рівні законодавства. І держава повинна взяти на себе зобов'язання, в тому числі, з організації та фінансування підготовки таких фахівців.

У той же час, у жодному разі не можна наділяти державу контрольними функціями. Будь-яка сертифікація, акредитація підприємств учасників ринку повинна носити виключно добровільний характер - власники будинків мають самостійно визначитися з вибором способу управління своїм будинком. Завдання держави - створити інформаційну підтримку ринку, а також критерії стандартів якості, які допоможуть власникам ухвалити зважене рішення.

Без виваженої та відповідальної державної політики заручниками ситуації залишатимуться підприємства галузі, і, зрештою, споживачі, які відповідають і за нерозумну законодавчу політику, і за відсутність будь-яких реформ.