Меню сайта
Зеркало

Гость, мы рады вас видеть. Пожалуйста зарегистрируйтесь или авторизуйтесь!
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Поиск
Главная » Статьи » Политика и общество » Новости Украины

Президент Янукович та команда професіоналів.

Зараз ми перебуваємо в переддень, як одні кажуть, «річниці», інші – «роковин», президентства пана Януковича. Пригадується стара теза про три конверти, коли спочатку критикуєш попередників, потім обіцяєш, а потім готуєш три конверти. І такими карколомними стрибками, якими ми сьогодні рухаємося, потрібно переходити до третього конверту.

Адже, я переконаний, що на сьогоднішній день час критики попередньої влади минув. Обіцянок було роздано дуже багато перед виборами, де говорилося, що до влади має прийти команда професіоналів, яка насправді забезпечить «благоденство» всіх українців. Говорилося і про те, що 5 попередніх років в Україні було безвладдя, а сьогодні прийшла відповідальна влада і відбудована владна вертикаль.
 
Команда-то прийшла, але чи є результати?
 
Упевнений, що на сьогоднішній день кожен українець усвідомлює, що команда прийшла, але, на жаль, не професіоналів. Фактично всі, хто сьогодні осідає чи в міністерських, чи в будь-яких інших кабінетах, були допущені до влади впродовж останніх 20 років. І тому говорити про те, що в цих людей немає досвіду, - неправильно. Але прийти до влади в сьогоднішньому її розумінні вони не були готові.
 
Зрозуміло, що країні потрібні реформи. І зрозуміло, що більшість з них – болючі. Але цей біль не настільки вражає людей, якщо реформи справедливі. На, жаль, справедливості в тих кроках, які влада сьогодні називає реформами, українці не відчули.
 
Нині впроваджено сім реформ, і ніби-то чотирнадцять ще збираються впроваджувати. Виходить таке своєрідне «очко» президента Януковича. Але, куди не поцілуй, скрізь не те, куди хотілося б цілувати.
 
Ключова проблема, без вирішення якої неможливо провести жодної реформи, це корупція, яка просякла згори донизу всі сфери життя. І тут варто зізнатися, що вина в цьому не тільки Януковича, але й усіх його попередників, бо жоден з них серйозної боротьби з корупцією не здійснював. Але, чи має право на таку вимогу від чиновників сам Президент? Заяложена тема Межигір’я нікому не дасть спокою. Адже, якщо можна приватизувати різними способами 132 гектари майже київської землі, і будувати собі, навіть не віллу, а такий собі комплекс палаців різного призначення, будувати гелікоптерні майданчики при страшенній бідності середнього пересічного українця, ніхто всерйоз не розцінюватиме, що Президент має моральне право на очолення боротьби з корупцією. Бо цю боротьбу потрібно розпочинати з самого себе. І тільки тоді в людей з’явиться віра в щирість таких дій. Нині ж – чи суддя, чи чиновник найнижчого гатунку – каже: ну я ж взяв ці 2-3 чи 5-10 тисяч доларів, то я ж маленьку дещицю взяв згідно зі своїм рангом, бо той, який вище, взяв ого скільки?
 
Цілком зрозуміло, що очолити боротьбу з корупцією в країні може одна-єдина людина – Президент. Утім, якщо Президент не розпочинає з себе, то боротьба з корупцією перетворюється на фарс, що ми і спостерігаємо. Так, якихось там негідників ловлять, саджають до тюрми… Але це спорадичні, рефлекторні рухи, як в собаки Павлова. В силу всіх цих причин така реформа стовідсотково не може мати серйозних, суттєвих для суспільства результатів.
 
Кажуть, що неначе провели судову реформу, тільки я хочу знайти того українця, який скаже, що судді стали брати менше. Так, суддів поставили в додаткову залежність від нині діючої виконавчої гілки влади. Сьогодні вони спочатку обслуговують вказівки згори, не забуваючи при цьому і про себе рідних. Судова реформа перетворилася в «пшик». І якщо раніше суди мляво реагували на запити влади, то на сьогоднішній день на них вони повинні реагувати в першу чергу, що фактично знищує громадянські права людей. При цьому хабарництво як процвітало, так і процвітає.
 
Кажуть, проводять адміністративну реформу? Але в мене складається таке враження, що вони не розуміють, що таке адміністративна реформа. Адже адміністративна реформа – це не скорочення людей. А точніше, скорочення чиновників, це одна з необхідних, але не найважливіших складових адмінреформи. Адміністративна реформа – це визначення функцій влади. Тобто, влада має зрозуміти, які послуги людям вона зобов’язана надавати, і хто і на яких засадах ці послуги реалізовуватиме. І тільки після цього визначати, скільки для таких послуг потрібно людей. І оті скорочення апаратів на 30-50% - це «биття по хвосту»: ящерці наступили на хвоста, він відпав, і згодом виріс новий хвіст, часом довший, ніж той, якій був до того.
 
Кажуть про пенсійну реформу. Люди добрі, я на такі «реформи» з жахом дивлюся! Розповідають, що більшість українців отримують пенсії менше 1 тисячі гривень. І таке складається враження, що після проведення реформи ці пенсії збільшаться. Брехня, не збільшаться! Тому що це питання лежить в економічній площині. Це знову - «биття по хвосту». Бо питання - в робочих місцях, продуктивності праці, зрештою, заробітній платі, з якої платяться внески до Пенсійного фонду. І вже від цього залежить розмір пенсії і наповнення Пенсійного фонду. Пенсійна реформа має передбачати справедливість, коли оцінюватиметься стаж роботи людей і кількість внесків, які людина свого часу заплатила. Тільки від цього має залежати розмір пенсій. І коли алгоритм нарахування пенсій єдиний для всіх людей – це і є справедливість. А не коли держслужбовцям нараховують за однією схемою, міліціонерам – за другою, прокурорам – за третьою, суддям – за четвертою, а пересічним українцям – за п'ятою.
 
Така ж «справедливість» і в так званій податковій реформі.
 
Щодо реформи освіти, то якщо вона скочується лише до закриття україномовних шкіл, то це не реформа. Тут ми повинні наголошувати на якості (!) освітніх послуг. І якщо ми говоримо про скорочення кількості шкіл, то ми маємо говорити про серйозний конкурентоспроможний рівень підготовки дітей в інших школах. Ми повинні говорити про професійно-технічну освіту, яка має бути престижною, і після якої діти мають виходити фахівцями і починати заробляти нормальні гроші. Ми маємо говорити про вищу освіту, яка на сьогоднішній день частково перетворилася на Фонд зайнятості, адже дітям після школи нема чого йти до профтехучилища, бо після нього роботи немає…
 
Тобто, людина стала Президентом, інші люди – прем'єрами, міністрами, головами облдержадміністрацій, райдержадміністрацій, існує фракція, яка має сьогодні тотальний контроль в парламенті… Але вони не розуміють, що робити. Після запровадження таких «реформ» складається враження, що наші можновладці чули про проблему, їм підтвердили, що вона насправді є, але як її вирішити – розуміння немає.
 
Через це, з нагоди «роковин» мені б дуже хотілося поставити запитання пану Януковичу. Шановний пане Президенте! Розкажіть, де Ваша команда професіоналів, з якими Ви йшли до влади? Назвіть їх. Адже люди мають право знати, хто ж у Вашій команді готовий проводити справжні реформи, розпочати їх з себе і забезпечити європейський рівень життя в Україні?
Категория: Новости Украины | Добавил: Любовь (22.02.2011)
Просмотров: 236 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Advertising
Advertising

Copyright MyCorp © 2017
  Рейтинг@Mail.ru